Люблю я Луцьк — мій Лучеськ — на світанні,
Коли весна — і дихати превільно.
Он кірхи хрест, а он костелу бані
Вітають всіх, киваючи прихильно.
А замок Любарта, цей древній богатир,
Уже в літах, та чутно в ньому силу.
Він дивиться залюблено на Стир —
На річку-подругу стареньку і змілілу.
І, мабуть, згадує ті дні, коли вона
Стрічала перша воїнство вороже,
І вірила, що замкова стіна
Все зло на світі зупинити може.
На вулицях каштанові свічки,
А липи кучері розчісують зелені,
Газонів малахітові стрічки
Врочисті, загадково небуденні.
Мій добрий Лучеську — мій Луцьку дорогий —
Небесний Садівник тебе кохає,
Так щиро любить — й одяг золотий
Тобі на плечі ніжно накидає.
Комментарий автора: Коли їхати по вулиці Ковельській у бік центру м. Луцька, то на мосту через Стир справа відкривається чудовий пейзаж з куполами храмів, потім відкривається зору башта замку Любарта. Трава. Дерева. В ранковому промінні все виглядає пречудово.І я розумію, що це руки мого Господа!
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Как хорошо, что Бог мой Утешитель - Лариса Попова Отче Благий! мы ПОСВЯЩАЕМ наших детей, детей Украины Тебе: под защиту Твоей благодати и милости; ЗНАЯ, что Любовь Божья НИКОГДА не терпит поражения.
Боже Благий, Боже милости!
В молитве единения, молитве согласия просим Тебя, Отец Небесный, о ВСЕХ детях, о детях наших, о детях Украины: СТАНЬ КАЖДОМУ ИЗ НИХ ПАПОЙ! ибо ВСЁ возможно Тебе. Аминь.
Поэзия : Закат - Лариса Зуйкова Господь проявляет особую заботу и попечение о старцах и старицах, об этом Он говорит через пророка Исаию:
"И до старости вашей Я тот же буду, и до седины вашей Я же буду носить вас; Я создал и буду носить, поддерживать и охранять вас" (Ис. 46:4).
